Повний спектр Юридичних послуг
Kobrin & Partners

Контакти:
моб. +38(097) 710-57-68
e-mail: s_kobrin@mail.ru або s_kobrin@i.ua
Головна Сторінка

Каталог статтей


Головна » Статті » Мої статті

Зменшення розміру статутного капіталу за добровільним рішенням учасників

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-ХІІ (далі – Закон № 1576) товариство має право змінювати розмір статутного (складеного) капіталу – як збільшувати, так і зменшувати.

Крім того, ст. 144 ЦКУ визначає окремі випадки, в яких підприємства повинні зменшити розмір статутного капіталу:

• якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх внесків (ч. 3 ст. 144 ЦКУ);

• якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу (ч. 4 ст. 144 ЦКУ).

При цьому, незважаючи на те, що ці випадки є «обов’язковими», відповідальність за невиконання даних норм чітко не передбачена актами законодавства.

Частиною 3 ст. 16 Закону № 1576 встановлено, що зменшення статутного (складеного) капіталу за наявності заперечень кредиторів товариства не допускається.

Відповідно до ч. 5 ст. 144 ЦКУ зменшення статутного капіталу товариства допускається після повідомлення у встановленому законом порядку усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

Згідно із ст. 56 Закону № 1576 рішення товариства про зменшення його статутного фонду набирає чинності не раніше як через 3 місяці після державної реєстрації та публікації оголошення про це у встановленому порядку.

Таким чином, процедура зменшення розміру статутного капіталу передбачає наступний порядок:

• прийняття рішення про зменшення статутного капіталу: вирішення питання про зменшення статутного капіталу належить до компетенції вищого органу управління юридичної особи;

• державна реєстрація змін до установчих документів: щоб рішення товариства про зменшення розміру статутного капіталу набуло чинності, необхідно внести зміни до реєстру;

• повідомлення кредиторів товариства про зменшення розміру статутного капіталу та врегулювання претензій, що надійшли від кредиторів.

Зменшення розміру статутного капіталу може відбуватися одним із таких способів:

1) зменшення загальної кількості часток: зменшення статутного капіталу внаслідок виключення учасника, звернення стягнення на його частку на вимогу кредиторів, викупу акцій для анулювання;

2) зменшення номінальної вартості внесків окремих учасників: змінюється номінальна вартість часток одного чи кількох учасників, тоді як частки інших залишаються попередніми за номіналом;

3) пропорційне зменшення номінальної вартості внесків усіх учасників: спочатку визначається загальна сума, на яку слід зменшити статутний капітал, а потім пропорційно зменшується частка кожного учасника;

4) непропорційне зменшення номінальної вартості внесків усіх учасників: частка кожного учасника змінюється непропорційно.

Зауважте, що зменшувати розмір статутного капіталу можна до розміру, не меншого мінімального розміру статутного капіталу, що діяв на момент створення товариства.

При цьому добровільне рішення про зменшення номінальної вартості внесків учасників по суті є добровільним вилученням раніше сформованого капіталу та, як правило, має на меті отримання учасниками коштів.

Проте, на нашу думку, щоб уникнути негативних наслідків такої операції та непорозумінь з контролюючими органами, дану процедуру необхідно здійснювати з урахуванням комплексного аналізу положень законодавства та економічної сутності такої операції.

Крім того, як вже зазначалося вище, порядок проведення цієї процедури, її умови та документальне оформлення мають бути визначені у статуті товариства.

Якщо товариство прийняло рішення зменшити розмір статутного капіталу з виплатою учасникам зменшеної частки, то таке зменшення, на наш погляд, повинно відбуватися в наступному порядку:

• якщо у товариства є неоплачений капітал, то спочатку зменшується капітал на суму такого неоплаченого капіталу відповідно до ч. 3 ст. 144 ЦКУ. При цьому оскільки учасники фактично не внесли свої частки, виплата коштів учасникам не відбувається;

• після зменшення капіталу на суму неоплаченого капіталу необхідно порівняти розмір статутного капіталу з чистими активами товариства та, за необхідності, привести у відповідність дане співвідношення. Тобто номінальна вартість корпоративних прав приводиться у відповідність з їх справедливою вартістю. Як правило, невідповідність такого співвідношення пов’язана зі збитками товариства. В такому випадку відбувається проміжне списання збитків за рахунок зменшення номінальної вартості прав, що належать учасникам (так звана санація балансу);

• зменшується розмір статутного капіталу за добровільним рішенням учасників з виплатою їм відповідного номіналу частки.

Відповідно до пп. 136.1.3 ПКУ для визначення об'єкта оподаткування не враховуються суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку.

Тобто операції із внесення коштів або майна до статутного капіталу товариства не є об'єктом оподаткування податком на прибуток. Якщо товариство за власний рахунок відшкодовує учасникам їх внески (частину внесків) до статутного фонду, то відшкодована сума не включається товариством до складу його податкових витрат.

Відповідно до пп. 136.1.13 ПКУ не враховуються у складі доходів кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, в разі зменшення розміру статутного фонду такої особи, але не вище вартості придбання акцій, часток, паїв. Тобто кошти, що отримає учасник в результаті зменшення розміру статутного капіталу заснованого ним товариства, не будуть враховані у складі його податкового доходу.

Що стосується відображення в податковому обліку суми покритих збитків за рахунок зменшення розміру статутного капіталу, то нормами ПКУ чітко не визначено порядок оподаткування такої операції.

З одного боку, дана операція (зменшення статутного капіталу) передбачена на законодавчому рівні (ч. 4 ст. 144 ЦКУ та ст. 39 Закону № 1576) та зумовлена збитковістю товариства, тому ніяких податкових наслідків мати не повинна.

З іншого боку, оскільки така процедура по своїй суті є безкоштовною передачею корпоративних прав учасників товариству з метою їх анулювання, існують суттєві ризики того, що податкові органи захочуть бачити таку суму у складі податкових доходів на підставі пп. 135.5.14 ПКУ – як інші доходи.

Саме такої позиції дотримуються податкові органи у ситуації, коли акціонери відмовляються від відшкодування збитків у разі зменшення статутного капіталу шляхом зменшення номінальної вартості акцій акціонерного товариства.

Кобрін С. М.

 

Категорія: Мої статті | Додав: advokatkobrin (07.12.2011)
Переглядів: 10350 | Рейтинг: 5.0/2
Всього комментарів: 0

Меню сайта

Категорії каталогу

Форма входу

Copyright MyCorp © 2016 | Конструктор сайтов - uCoz