Згідно з пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України
(далі - Кодекс) маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують
функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку,
стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та
управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного
обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника
податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення
продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та
аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку
до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про
продукцію (роботи, послуги).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рекламу" реклама
- інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який
спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та
їх інтерес щодо таких особи чи товару. Вказаний Закон
поділяє рекламу на внутрішню, зовнішню, на транспорті, визначає заходи
рекламного характеру, спеціальні виставкові заходи.
Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Кодексу витрати - це сума
будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній
формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку,
в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття
активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення
власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу
власником).
Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу встановлено, що витрати, які
враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі
первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат,
обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення
бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Абзацом
"г" підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Кодексу
встановлено, що до складу інших витрат, що враховуються при визначенні об'єкта
оподаткування включаються витрати на збут, зокрема витрати, пов'язані з
реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: витрати на
рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.
Крім того, при визначенні
об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення, як
витрати платника податку на проведення реклами (пп.
140.1.5 п. 140.1 ст. 140 Кодексу).
Виходячи з викладеного вище,
витрати на оплату маркетингових та рекламних послуг включаються до складу
витрат підприємства за умови дотримання вимог п. 138.2
ст. 138 Кодексу.
Таким чином, до витрат, що
враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються витрати на
оплату маркетингових та рекламних послуг, що зазначені у листі Товариства,
зокрема, послуг з визначення обсягів продажів продукції; визначення залишків
продукції; визначення відносної динаміки продажів продукції; визначення
середньоденних продажів продукції, в т. ч. щодо продукції Товариства, яка
випускається під торговими марками, що належать та/або використовуються
Товариством, і що вже передана (продана) дистрибуційним мережам на дату надання
Товариству таких послуг.
При цьому, у разі якщо
маркетингові та рекламні послуги придбаються у нерезидента, то відповідно до пп. 139.1.13 п. 139.1 ст. 139 Кодексу витрати на такі
послуги враховуються при визначенні податкових зобов'язань у сумі, що не
перевищує 4-х відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції за рік, що
передує звітному. Витрати на маркетингові та рекламні послуги, здійснені на
користь нерезидента, що має офшорний статус або фізичної особи - підприємця, що
сплачує єдиний податок, відповідно до пп. 139.1.12
та 139.1.13 п. 139.1 ст. 139 Кодексу не
враховуються при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток
підприємств.
| 
