Каталог статтей
Спадкуваня акцій
ПРОЦЕДУРА СПАДКУВАННЯ АКЦІЙ
ЗА УКРАЇНСЬКИМ ЗАКОНОДАСТВОМ
Сьогодні багато українських акціонерних товариств зіштовхуються з необхідністю визначення правової долі акцій померлих акціонерів. У багатьох акціонерних товариствах такі акції складають нерозв’язну проблему – тривалий час акції померлих осіб фактично залишаються без власника, що ускладнює рішення питань, пов’язаних з управлінням товариством: проблематичним може бути забезпечення кворуму на загальних зборах, прийняття рішень з питань, що вимагають кваліфікованої більшості, проведення корпоративних операцій з акціями та ін.
На практиці акціонерними товариствами часто приймаються рішення про виключення померлих акціонерів із товариства "як таких, що утратили правовий зв’язок із товариством" або просто в силу факту їхньої смерті. Самі акції визнаються такими, що перейшли у власність товариства. Безумовно, вказані рішення суперечать вимогам закону акції є об’єктом права власності і у випадку смерті акціонера на акції, що належали йому, поширюють свою дію норми українського законодавства про спадкування.
Зупинимося коротко на загальній процедурі спадкування акцій і перереєстрації прав власності на дані цінні папери, установленій законодавством України.
Для переходу акцій у спадщину спадкоємці померлого акціонера зобов’язані виконати наступні дії:
1) звернутися в державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини з заявою про прийняття спадщини та/або про видачу свідоцтва про право на спадщину (якщо спадкоємець уже фактично прийняв спадщину);
2) після одержання свідоцтва про право на спадщину здійснити перереєстрацію прав власності на акції у реєстроутримувача (при документарній формі випуску акцій) або у зберігача, у якого померлим акціонером був відкритий рахунок у цінних паперах (при бездокументарній формі випуску акцій).
У відповідності зі ст. 34 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 р., дії по охороні спадкової маси і видачі свідоцтва про право на спадщину відносяться винятково до компетенції державних нотаріальних контор.
Законодавством встановлений шестимісячний строк, протягом якого спадкоємці повинні здійснити дії з прийняття спадщини. Однак, згідно зі ст. 549 ЦК України і п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мінюсту від 14.06.1994 р. № 18/5 (далі Інструкція № 18/5), спадкоємець, що вступив у фактичне володіння майном спадкодавця, і зокрема у володіння його іменними цінними паперами, розглядається як такий, що прийняв спадщину. Такий спадкоємець може звернутися з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину і після закінчення шестимісячного строку (законом не обмежений термін видачі свідоцтва про право на спадщину особам, що прийняли спадщину). Крім того, прийняття навіть частини спадщини розглядається як прийняття спадщини в цілому (п. 111 Інструкції № 18/5).
У випадку успадкування акцій у документарній формі перереєстрація прав власності здійснюється реєстроутримувачем, що веде реєстр акціонерів товариства, акції якого перейшли в спадщину. Пунктом 7.17. Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 26.05.1998 р. № 60, визначається перелік документів, необхідних для внесення до реєстру змін, зв’язаних з переходом акцій у спадщину:
• оригінал або нотаріально засвідчена копія свідоцтва про право на спадщину (передається реєстроутримувачу);
• сертифікат цінних паперів (передається реєстроутримувачу).
Після представлення реєстроутримувачу зазначених документів до реєстру вноситься запис про нового власника акцій. Реєстроутримувач погашає сертифікат акцій, виданий на ім’я померлого акціонера, і видає спадкоємцеві новий сертифікат акцій. Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10.12.1997 р. (далі – Закон про НДСУ) сертифікат акцій є документом, що підтверджує право власності на дані цінні папери.
У випадку переходу в спадщину акцій, випущених у бездокументарній формі, зберігачем, у якого був відкритий рахунок у цінних паперах померлого акціонера, проводиться безумовна операція з переказу акцій померлого акціонера на рахунок у цінних паперах, відкритий його спадкоємцеві (спадкоємцям). Підставою для такого переказу є свідоцтво про право на спадщину, представлене спадкоємцем (п. 5.10.9 Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 26.05.1998 р. № 61). У випадку відсутності в спадкоємця (спадкоємців) рахунку в цінних паперах, він (вони) повинні відкрити такий рахунок у будь-якого зберігача, що має відповідний дозвіл ДКЦПФР. Підтвердженням права власності на акції є виписка з рахунку в цінних паперах, що видається спадкоємцеві зберігачем (ч. 4 ст. 5 Закону про НДСУ).
Тільки з моменту зарахування акцій на рахунок у цінних паперах, відкритий спадкоємцем у зберігача, або з моменту внесення реєстроутримувачем відповідного запису до реєстру акціонерів і видачі сертифіката акцій до спадкоємців переходить право власності на акції померлого акціонера (ст. 5 Закону про НДСУ).
У відношенні цінних паперів у бездокументарній формі ст. 5 чітко встановлює, що право власності переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на його рахунок у зберігача. Таке ж правило діє і для знерухомлених цінних паперів. Однак відносно іменних цінних паперів у документарній формі ч. 1 ст. 5 закріплює, що вони передаються новому власникові шляхом повного індосаменту. Однак сьогодні акції не підлягають передачі шляхом повного індосаменту (тобто шляхом здійснення передавального напису на бланку сертифіката акцій). Відповідно до діючого законодавства, при зміні власника акції старий сертифікат вилучається реєстроутримувачем і погашається, а власникові видається новий сертифікат. Коли ж усе-таки переходить право власності? Представляється, що саме з моменту внесення особи до реєстру власників іменних цінних паперів і видачі йому сертифіката акцій до нього переходить право власності на цінні папери. І саме даний сертифікат, а не свідоцтво про право на спадщину, визнається документом, що підтверджує право власності на акції (ч. 4 ст. 5 Закону про НДСУ).
Якщо в померлого акціонера є декілька спадкоємців, то можуть мати місце наступні варіанти визначення власника акцій:
а) всі акції можуть перейти у власність одного зі спадкоємців, відповідно до угоди між спадкоємцями або рішенням суду про розділ спадкового майна (іншим спадкоємцям виділяється рівноцінне за вартістю майно або виплачується грошова компенсація);
б) акції можуть бути розділені між спадкоємцями відповідно до часток у спадковій масі, що належать кожному з них за законом або за заповітом, або в іншому співвідношенні, визначеному угодою спадкоємців або рішенням суду;
в) акції можуть знаходитися в спільній частковій власності спадкоємців (частки спадкоємців-співвласників будуть дорівнювати їх часткам у спадщині).
Однак основні проблеми виникають у тих випадках, коли у померлого акціонера немає спадкоємців або вони невідомі, а також якщо спадкоємці не поспішають оформити свої права на спадщину. У даному випадку можливі кілька варіантів рішення питання відносно права власності на акції померлих акціонерів перехід акцій у власність держави на підставі спадкування (ст. 555 Цивільного кодексу України) або як безхазяйного майна (ст. 137 Цивільного кодексу України).
|
| Категорія: Мої статті | Додав: advokatkobrin (10.03.2009) |
| Переглядів: 1658 | Рейтинг: 5.0/2 |
|
|
